soco

Не вічні є поневіряння – Не вечно буду я скитаться…

Не вічні є поневіряння
В земній долині нелегкій.
Я – мандрівник й моє бажання
Ввійти в оселі, край святий.

Служити хочу я для Тебе,
Ціна моя в крові Твоїй.
Ти – Цар всесильний, мій Володар,
Цілком навіки буду Твій!

Твій мир святий – це насолода
Душі стражденній та сумній.
Даруй утіху та свободу
І світлий радісний спокій,

Щоби бажав я завжди ревно
Тобі служити на землі,
І вічне Слово повсякденно
Завжди палало у душі.

Коли в душі лише зітхання,
Молитва немічна, слабка, –
Хай кров Твоя, Твої страждання
На подвиг надихнуть сповна.