soco

Непомітно прийшла золота несподівана осінь;
Зашуміли вітри, полилися на землю дощі.
Невідступно в душі зазвучало питанням серйозним:
"Як я жив? Як я жив? Як я жив?"

Бог, відмірявши вік, підведе життю тлінному віхи,
Незабаром вже звіт доведеться віддати Творцю
І тому Дух Святий через совість турбує так ніжно:
Чим живу? Чим живу? Чим живу?

Дай мені, Боже мій, в свою осінь життєву смиренно
Принести добрий плід, плід, спасенної Богом душі,
Щоб коли, відійду від землі вдалечінь нескінченну,
Вічно жив , вічно жив, вічно жив.
Щоб коли, відійду від землі вдалечінь нескінченну,
Я з Христом в небесах вічно жив.