Полетіли кулі, прямо у синів,
Полились рікою, сльози матерів.
Горло пересохло, в плачучих батьків,
І здають вже нерви, стало обмаль слів.
Не осилять сльози, батьківських скорбот,
Не заб’є біль втрати зломлений народ.
Бід руками інших, нам не відвести,
Зупиніть планету, хочу я зійти.
Приспів:
Небо тихо плаче, подихом грози.
Небо тихо просить, зупинись не йди.
Якщо в своїм серці не знайдеш любов.
Знову повернеться зло.
Розкажи о небо, відповідь пішли.
Чому гинуть діти, світло де в пітьмі?
Поможи о небо, як з цим можна йти.
Вірити кому ще, як любов нести?
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.