На серці в мене так нелегко й сумно.
Камінням гострим вкритий шлях життя.
Довкола всім так радісно й спокійно,
Про відпочинок мріє так душа моя.
О Боже мій, як тяжко в цьому світі
Нести хреста, якого Ти поклав.
Лиш сили дай, щоб з миром у терпінні
Без ремств і нарікань душа моя була.
Коли життєва вщухне грізна буря,
І вітру скажеш: досить, перестань?
О Боже, згляньсь, душа стражданням повна,
І сльози гірко ллються через край.
Душе, не плач, знеможена в стражданнях,
Що ти не маєш щастя на землі.
Все щастя там, де вже не в сподіваннях,
А в вічній славі з Богом у небес красі!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.