soco

На планету скорботну в ту зоряну ніч
Божий Син людям радість приніс.
Щоб життям новим стати твоїм і моїм,
В бідних яслах Спаситель родивсь.

І, покинувши неба надзоряну вись,
І Божественну велич на троні,
Він смиренно прийшов в світ страждання і сліз,
І відкрив нам безмежжя любові.

І, розсіявши зла безпросвітній туман,
Сонце істини знову зійшло,
Мудреці йшли до Нього тоді недарма
Крізь суворі дороги незгод.

Він прийшов, щоб тягар весь життєвий нести,
Зберегти споконвічную святість,
І щоб в муках Голгофи останнім "прости»
Людям дати спасіння і радість.