soco

Настала ніч – і холодно стає…
Ми до дверей – їх зачинили враз.
Нема й оливи, та надія є:
Ще на бенкет весільний пустять нас.

Приспів:
Пізно, пізно, замкнули двері вже.
“Спізнились!” – почуєм невже.
Хай Бог всіх нас збереже!
Всі, всі поспішіть тепер ввійти.
Ще в небо увійдеш ти,
Іди, іди, ще в небо увійдеш ти.

Настала ніч. Ми ж стукаєм сумні.
Відчинить хто нам? Пане наш, прийди!
Невже, невже ж то Боже слово “ні”
До нас звучало раз і назавжди.

/ Настала ніч – і холодно стає…
Мій в двері стук навколо шириться.
Нема й оливи, та надія є:
Жених, можливо, змилосердиться.

Приспів:
Пізно, пізно, мені ж не віриться,
Надія ще в серці світиться:
Ще брама відкриється.
Всі, всі поспішіть тепер ввійти.
Ще в двері увійдеш ти,
Іди, іди, ще в двері увійдеш ти.

Настала ніч, я ж за дверима сам.
Нехай відчинять – щастя жду свого.
Люблю Христа, і на весіллі – там
Припасти хочу я до ніг Його./