Весь світ – театр і кожен з нас – актор,
Всі звично грають роль і маски все міняють.
Ми – режисери днів і власних доль,
А час незримо, тихо відлітає…
Ось маска – жартівник, а ось – герой,
Сміливий, сильний, непохитний, дужий.
Руйнує нас театр фальшивий той,
Беззахисна душа в нас, ніжна дуже.
Якщо зірвати маску – пустота,
В душі нічого вже й не залишилось,
Давним-давно по краплі розгубилось
Без віри, без любові, без Христа.
Настане день – Сам Бог оцінить суть,
І ти без маски сам собою станеш,
Таким, як є, прийдеш на Божий суд,
З чим ти тоді перед Творцем постанеш?
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.