Люблю дивитись я в блакитне небо,
Яке красою вабить погляд мій,
Захоплює і манить дух до себе,
Так хочеться знайти спокій душі.
Приспів:
Небо, небо моє рідне,
Душа моя сумує на землі,
Мов птаха б’ється в клітці, бідна,
Так і душі чуже все тут мені.
Втомилось серце битися в тривозі
Від злої вістки і війни,
Як добре те, що люди тільки гості,
Лиш перехожі на землі.
Я лину в мріях у небесні далі,
Душа моя співа про їх красу,
І тільки в небі зникнуть всі печалі,
І Бог зітре з очей сльозу.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.