soco

Коли закінчу я свою мандрівку
Підіймуся в небесну голубінь,
Зустріну там Ісуса, рідних, близьких,
Зіллюся з сонмом праведних святих!

Побачу ангелів , прекрасних херувимів,
Архангелів співатимуть вуста,
Небесних жителів, багато Серафимів,
У славі вічнім Бога і Христа!

“Святий Святий Господь”- я це почую,
Впаду я ниць і поклонюсь Йому,
Лицем в лице Ісуса я побачу,
І нагороду з рук Його прийму,

Новий Єрусалим мене зустріне,
Із сонмом рідних, близьких, дорогих,
Святих замучених живими там побачу!
Перед престолом вічного Творця!

Я не боюся зустрічі із Богом!
Я не живу для вічного вогню !
Я буду завжди з Ним, із люблячим Ісусом!
Я знаю Господа, і знає Він мене!

А поки дихаю, і серце б’ється в грудях,
Я буду славити свого Христа!
Хай у смиренні пісня моя ллється,
Й ніколи не замовкнуть хай вуста!

Ще небагато, зовсім небагато,
Любимий дім покличе вже туди,
Я буду завжди з Ним, із Люблячим Ісусом,
Я знаю Господа, і знає Він мене!
___________________

В останній день життя мого земного
Вдягнуся в білий праведний вісон,
Зійду у хмарі до Собору я святого,
І буду там, де пробуває Бог.

Побачу ангелів, прекрасних херувимів,
Співають там архангелів уста,
Небесних жителів і сонми серафимів
Перед Ісусом і перед Отцем Христа.

«Свят, Свят Господь!» – почую і заплачу,
Впаду, як раб, вклонюся перед Ним.
Отця небесного у славі я побачу,
Ісуса дивного і град Єрусалим.

Там буде зустріч з рідними, близькими,
Там буду Бога славить без кінця.
Святих замучених побачу там живими,
Побачу в радості від дивного вінця.

Я не боюся стати перед Вічним,
Я не живу для вічного вогню.
Я буду з Люблячим, я буду з Божим Сином,
Я знаю Господа й до Нього я іду!

Та ще живу, і серце щемом б'ється
Від ран і язв за Дивного Христа,
А дух незмінно твердо в небо рветься,
І не змовкає спів Йому в моїх устах.

Ще небагато, зовсім ще недовго -
Знайомий голос позове туди. 
Де вже немає ні страждань, ні горя,
І я піду навіки, назавжди.
Переклад: Лариса Пашко