soco

Душа як ослабне порою,
Згадай ти страждання Христа.
Своєю підтримає рукою,
Перемогу у спокусах дасть.

Страждав Він за наші провини,
За нас ніс тяжкого хреста.
Із ран стікала кров невинна
“Прости їм мовили уста.

Для нас не збагнути ніколи,
Себе як у жертву віддать,
Як ради нашої свободи
Він руки дав Свої зв’язать.

Достойний Він вічної слави
Хвали й поклоніння від нас.
Вмирав Він щоб життя ми мали,
По милості Своїй нас спас.