soco

1. Далеко відлітають Божі птахи, 
Високо піднялися від землі. 
Чи довго доведеться їм летіти? 
Чи подолають шлях тяжкий усі?

2. Летять на південь, в ключ один злилися. 
Вожак вперед їх впевнено веде. 
Не раз з вітрами в битвах, не зломився. 
Їх теплий край за горизонтом жде.

3. І чути: пролунала перекличка, 
По голосу слідкують, хто відстав. 
Когось нема, а хтось, хто без привички, 
Боротися із вітром перестав.

4. Один знеміг і ледь летить позаду, 
Не вистачило сили на шляху. 
Всі знають, що когось в строю не стало, 
І шлють тривожні голоси йому.

5. Можливо передумав відлітати? 
Вернутись хочеш під крило зими?
Загинеш тут, ти це повинен знати,-
Тривожать небо друзів голоси.

6. Ми маємо усі летіти в небо, 
До вічної квітучої весни. 
І підбадьорить, хто знемігся, треба, 
Щоб не покрили їх зими сніги.