В одному домі в Божім місті,
Те місто звуть Єрусалим,
Зійшлися разом Божі вівці
Молитись з почуттям одним.
Вони молились всі натхненно
Щоб дар, обіцяний Христом,
Пролився в їх серця безмірно
Великим Богом і Отцем.
Серця їх віра оживила
Слова Христові жили в нім.
І душі їх вона скріпила
Єдиним променем живим.
Святого Духа всі чекали,
Думки Ним сповнені були.
Серця невпинно трепетали,
Неслися в Небо молитви.
Молитва їх, мов дим куріння,
До Бога Вишнього неслась.
Узявся шум із неба сильний,
Немов би буря пронеслась.
І Дух Святий почив над ними,
Хрестив язиком вогняним.
Серця наповнились святині,
Дарами, гартом неземним.
Враз інші мови їм з’являлись,
Як Дух Святий заговорив.
І люди дуже дивувались,
Що Бог це диво сотворив.
Тоді Петро сказав євреям,
Голосно, як він тільки вмів:
“Хай буде всім вам іудеям
Відомо все, що Бог зробив.
Давно предвіщено пророком
Що Дух Святий зійде з небес.
Хай буде для вас всіх уроком
Цей день – він чудо із чудес.
Всім вам і дітям вашим нині,
Кого торкнеться благодать
І будем всі в одній святині
Господню волю сповіщать.”
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.