soco

В морі життєвім я тяжко стомився – В жизненном море с волнами бороться

В морі життєвім я тяжко стомився,
Боже, немає вже сил для борні.
Довго мій човен по хвилях носився,
Часто згасали надії вогні.

Бурі ревіли, громи не стихали,
В морі тонув вже мій човен не раз.
Хвилі бурхливі його заливали,
Жаху смертельного близився час.

Як я втомився, а берег бажаний
Все ще здається далеким мені.
Боже, веди через ночі й тумани,
Будь маяком у моєму житті.

Часто немає вже сили боротись,
Бурі все дужчі, німіє рука…
Дух завмирає під тиском морозним,
Про допомогу вже й поклик змовка.

Брате, якщо ти втомився в дорозі,
Духом не падай, а вір і молись!
Силу й наснагу шукай тільки в Бозі
й сміло в життєвому морі борись!

Довго ти плив, в грізнім морі змагався,
Труднощів стільки й спокус ти зустрів!
Гавань вже близько, чого ж ти злякався,
Руки в борні нелегкій опустив?

Важко тобі! О, я вірю, що важко!
Та над тобою є око Отця,
Вдень і вночі Він пильнує уважно
Кожної миті земного життя.

Будь переможцем! Кріпись, не здавайся!
Скоро тривоги усі проминуть.
Вже біля цілі твій човен, мужайся,
Вже незабаром закінчиться путь.