1.
В Гефсиманськім саду тишина незбагненна,
І від спеки дрімає усе…
Та молитва Христа поривається ревна:
Отче Мій, промине хай Мене…
Промине хай Мене оця чаша страждання…
Та як Ти, Отче, хочеш, не я…
Хай звершиться Твій задум – людства оправдання,
Отче, воля Твоя, Твоя…
Приспів:
Як коліна схилю – на Голгофу мій погляд:
Там покорі навчаюся я..
І життя хай моє на Творця буде розгляд:
“Отче, воля Твоя, Твоя!”
2.
В Гефсиманськім саду тишина незбагненна,
Тільки Син все благає Отця..
Друзів щира підтримка потрібна напевно,
Лише сон огорнув їх серця.
Та уже наближаються грізнії крики,
Зрадник Юда цілує уста,
Ще є шанс, щоб спастись – Ти ж Господь, Бог Великий,
Та велика й покора Твоя…
Приспів:
Натовп гучно шумить, натовп злобно сміється,
Друзі всі відреклися Христа…
Лише ехом в саду Спаса слово несеться,
“Отче, воля Твоя, Твоя!”
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.