soco

1. Вдалину птахи летять,
Серце сповнює печаль.
Їм дивлюся довго вслід,
На очах сльоза бринить.
Та немає для птахів
Ні кордону, ні межі.
Вільним небом у південний край
Відлітає безліч зграй.

2. Мимо зібраних полів,
Мимо всіх людських трудів,
Мимо ворожнечі й сліз,
Мимо перешкод усіх.
Вдаль летять, та їхній клич
Зве мене від бурь земних.
В світлі, вічні, чисті небеса
Лине стомлена душа.

3. Вдалину летять роки,
Сумно відпускати їх.
Їм дивлюся довго вслід,
На очах сльоза бринить.
Друже, часу не втрачай,
З Господом в завіт вступай,
І душа, мов птаха, полетить
В край, де Світло лиш царить!

4. Вдалину роки летять.
Жаль, якщо ти без Христа!
Буде твій страшний кінець,
Коли здійснить суд Творець!
Суму ж у душі нема,
Як сія Христа зоря.
Хай летять в надзоряні краї,
Мов птахи, роки мої!