Бідне серденько, скільки тривоги
Ти на життєвім пізнало шляху.
Злі буревії тяжкої дороги
Часто бентежили звичний твій стук.
Ось і тепер, відчуваючи хмари,
Що насуваються чорним крилом,
Б’єшся, хвилюєшся, щастя шукаєш,
Щоб розлилося живим джерелом.
Досить, вгамуйся у грішному світі,
Де крокувати нам слід на землі.
Знай, що не раз ще прийдеться терпіти,
Часто страждати прийдеться тобі.
Ти ще не раз будеш в грудях стискатись,
Біль відчувати і битись, мов птах.
Серед тривог будеш миру шукати
У молитовних гарячих сльозах.
Серце, не бійся. Спаситель з тобою.
Він не залишить тебе в боротьбі.
Серед стихії Своєю рукою
Дасть порятунок бажаний тобі.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.