Бідне серденько, скільки тривоги

Бідне серденько, скільки тривоги
Ти на життєвім пізнало шляху.
Злі буревії тяжкої дороги
Часто бентежили звичний твій стук.

Ось і тепер, відчуваючи хмари,
Що насуваються чорним крилом,
Б’єшся, хвилюєшся, щастя шукаєш,
Щоб розлилося живим джерелом.

Досить, вгамуйся у грішному світі,
Де крокувати нам слід на землі.
Знай, що не раз ще прийдеться терпіти,
Часто страждати прийдеться тобі.

Ти ще не раз будеш в грудях стискатись,
Біль відчувати і битись, мов птах.
Серед тривог будеш миру шукати
У молитовних гарячих сльозах.

Серце, не бійся. Спаситель з тобою.
Він не залишить тебе в боротьбі.
Серед стихії Своєю рукою
Дасть порятунок бажаний тобі.

Залишити відповідь