soco

1.Бідне серденько, скільки тривоги
Ти на життєвім пізнало шляху.
Злі буревії тяжкої дороги
Часто бентежили звичний твій стук.

2.Ось і тепер, відчуваючи хмари,
Що насуваються чорним крилом,
Б’єшся, хвилюєшся, щастя шукаєш, 
Щоб розлилося живим джерелом.

3.Досить, вгамуйся у грішному світі, 
Де крокувати нам слід на землі.
Знай, що не раз ще прийдеться терпіти,
Часто страждати прийдеться тобі.

4.Ти ще не раз будеш в грудях стискатись,
Біль відчувати і битись, мов птах.
Серед тривог будеш миру шукати
У молитовних гарячих сльозах.

5.Спокій нічний роздереться вітрами,
Бурі розвіють в просторах ночей.
Не ордени, не подяка, а шрами
Матимеш ти від невдячних людей.

5.Серце, не бійся. Спаситель з тобою.
Він не залишить тебе в боротьбі.
Серед стихії Своєю рукою
Дасть порятунок бажаний тобі.

6.Ще послужи мені вірно у бранях,
Стукай і стукай у ритмі ходи.
Щоб коли стихне твій поштовх останній,
З неба сказали: «У спокій ввійди!»