soco

271 Євангельські пісні

1. О, дивний день, чудовий час,
Коли Спаситель мене спас,
Зі мною в заповіт вступив,
Спокоєм серце наділив.

Пр.:
Дивний день, дивний день,
Коли Господь гріхи простив,
Тепер зі мною Сам Ісус,
Він захищає від спокус.
Дивний день, дивний день,
Коли Господь гріхи простив!

2. О, дивний день, коли Христос
Знайшов мене в долині сліз.
Тепер Він Пастир добрий мій, –
Я вже Його, я вже не свій!

3. О, дивний день, коли життя
Моє воскресло у Христі,
Коли мої всі почуття
Він Духом обновив Святим.

4. О, дивний день, коли пізнав
Душою я любов Христа,
І в серце Господа прийняв,
Щасливим став на все життя.

Історія життя. Філіп Додридж. (1702-1751) Автор «О, дивний день, чудовий час», (№ 139)
“Так, говорю вам, буває радість у Ангелів Божих і за одного грішника що кається” (Лк.15: 10).

Вісімнадцять з дев’ятнадцяти дітей Моніки Додридж померли ще в дитячому віці. 26 червня 1702 року народився двадцятий. Він теж виглядав мертвонародженим, але, поки лежав осторонь, почав плакати. Тоді Моніка прийняла рішення виростити Філіпа для Господа.

Будучи маленькою дитиною, він сидів на колінах матері біля каміна, покритому голландською плиткою із зображеннями біблійних історій. Використовуючи цю плитку, Моніка уперше познайомила своє дитя зі Священним Писанням.

Пізніше, коли Філіп став сиротою, він написав у своєму щоденнику: “Бог – вічний мій Батько, душа моя з’єднується з Ним. До теперішнього часу Він допомагав мені і зберігав мене. Я старатимуся щосили, щоб стати таким, що любить, вдячним і виконавчим дитям”.

Як завжди буває з сиротами, він був усіма кинутий і самотній. Але у своїй хлоп’ячій самотності він багато мріяв. Він мріяв, наприклад, стати служителем Бога. Але засобів на навчання у нього, зрозуміло, не було. Друзі, бажаючи йому якось допомогти, радили обрати іншу професію.
Перш ніж прийти до остаточного рішення, Філіп віддалився для глибокої молитви. Одного разу після молитви він побачив, що в дверях з’явилася листоноша з листом. У листі повідомлялося, що деякий багатий благодійник пропонував йому фінансову допомогу для навчання. Божа відповідь була така своєчасна, що з тієї миті молода людина вирішила жити молитвою. Він привчив себе молитися невпинно, навіть коли мився або одягався.

У віці 27 років Філіпу запропонували стати главою богословської семінарії, Нортемптон, Англія. Його здоров’я було слабким, до того ж він не вважав себе відповідною кандидатурою. Але, проходячи повз один будинок, над головою він почув, як дитячий голос читав: “…як дні твої, множитиметься багатство твоє” (Втор.33: 25). Філіп прийняв пост глави семінарії, вважаючи це Божим дорученням.

Репутація Академії Нортемптона стала поширюватися в усі куточки Англії, і студенти потекли туди річкою. Люди наслухалися про його проповіді і молитовне життя. Впродовж двадцяти двох років Філіп Доддридж навчав своїх студентів. Багато його книг були у той час необхідним читанням для кожного.

Проте у віці 48 років сили його вичерпалися. Туберкульоз легенів грунтовно підірвав здоров’я Доддриджа, і він вирішив поїхати в Ліссабон для лікування. Там 26 жовтня 1751 року він помер.

Сьогодні Філіп Додридж найбільш відомий своїми книгами і багатьма християнськими гімнами, автором і збирачем яких він був. Гімн «О, дивний день, чудовий час», (№ 139) був одним з його творів. Якщо бути уважним до слів цієї пісні, то можна помітити, що гімн повний віри, оптимізму, світла і радості. Хіба може людина, що зломлена хворобами і пізнав горе і поневіряння, написати таке? Де він черпав ці сили? Відповідь можна знайти в його повсякденному молитовному житті.

Александр Васильев (Спокен, США)