Я бачив вві сні — вороги катували Христа – Я видел во сне как враги бичевали Христа
1. Я бачив вві сні — вороги катували Христа,
Свистали бичі, помирала в пітьмі Красота,
По тілу Страждальця криваві струмочки текли,
А кілька жінок гірко сльози лили вдалині…
2. О, як мордували! О, як катували Христа,
В Якому для людства спасіння Всевишній послав!
Із тіла Його канчуки виривали шматки, —
Знущались над Богом сліпі й нерозумні кати.
3. Ось воїн один замахнувся на Нього бичем…
Не витримав я і його ухопив за плече.
— Чого ти хапаєш? Не лізь! — він мені прокричав.
Лицем повернувся і… в ньому себе я впізнав…
4. І очі, й лице — все моє… Та невже то я сам?!
Й страшенна нагайка в руках, дійсно, саме моя?!
В холоднім поту я проснувся… Навколо пітьма.
— Так значить, життям я своїм розпинаю Христа?!
5. Христос заповів, щоб «любили ми ближніх своїх»,
Та лиш суєта безперервно в моїй голові.
«Терпінням спасайтесь». А я не люблю й не терплю.
І різкість моя, мов пекучий ремінний канчук.
6. Ймовірно, що ласка — ознака людей-добряків,
Та то не про мене, бо я, наче злодій якийсь.
Хижак я, нічим не подібний вівці,
В душі скам‘янілій не дав урожаю посів.
7. Немов у люстерку, побачив себе уві сні.
О, Господи, що для спасіння потрібно мені?
І Бог відповів: «Лиш безмежна Моя благодать!
Щоб праведним бути, повірити треба в Христа!»
2-вар. 1. Я бачив у сні, як кати бичували Христа: Свистіли бичі, помирала від болю Краса. По тілу Страдальця криваві потоки текли. І плакали тихо від жалю жінки вдалині. 2. О, як Він був зранений, скільки Він мук переніс, Хто миру надію, спасіння та радість приніс. Із тіла Святого шматки виривали бичі. Глумились над Богом безумці, сліпці, палачі. 3. Ось воїн змахнувся бичем над Христом що є сил, Не витримав я і його в співчуванні схопив. – Чому заважаєш? - окрикнув він гнівно мене, І вмить обернувся – я з жахом впізнав в нім себе. 4. Обличчя і очі мої... Невже й справді це я? І гостра нагайка бича – невже також моя? В холоднім поту я проснувся... Навкруг темнота… Так значить, життям я своїм розпинаю Христа?!.. 5. "Любіть один одного" - це ж бо Христові слова. Та лиш суєтою забита моя голова. «Терпінням рятуйтесь». Та я не навчився його, І різкість моя, мов пекучий удар батогом. 6. Ласкавість і ніжність – ознака людей у Христі, А я дуже часто не краще, ніж злодій лихий. Не агнець смиренний, а наче рикаючий лев, Душа очерствіла давно лиходійством живе. 7. Як в дзеркалі ніби побачив себе я вві сні. О Господи мій, що ж для радості треба мені? І Бог відповів: «Так безмірна Моя благодать - Щоб праведним бути, тримайся завітів Христа». = Перекл. Лариси Пашко =
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.