Наче лілія прекрасна

Словно лилия степная

1. Наче лілія прекрасна,
Світлом ясним,
Дух мій, в Бозі оживай.
Мов орел, полинь високо
В синь широку,
В небо, у прекрасний край.

2. Прагни в ту країну мрійну
Ти постійно.
Вже давно тебе там ждуть,
І до Божого престолу
Пісню нову
Хори ангелів несуть.

3. Хвиль життєвих не лякайся,
Не здавайся,
Будь завжди в човні Христа!
Скоро в гавань ти прибудеш
І забудеш,
Що є гріх і марнота.

4. Віра хай тебе не зрадить,
Світ не звабить
У щоденній суєті.
Блиск світський дорогоцінний,-
Привид тлінний
Зникне десь у темноті.

5. Друг і Лікар мій єдиний,
Щохвилини
Прагне лиш до Тебе дух,
Не відкинь мого моління,
Дай спасіння
І прийми як Своїх слуг.

6. Укріпи Своє творіння
В час боріння,
Не відходь від мене Ти.
Підніми в часи падіння,
Дай смиріння,
Віру міцно утверди.

7. О, гряди Ти переможно
В світ тривожний
Із небес височини!
У моїй борні дочасній
В світ прекрасний
Двері раю відчини.

8. Ти поніс тяжкі страждання
За діяння
І за всі мої гріхи.
Переміг Ти смерть назавжди,
Ти – Бог правди,
Тож царюй в душі моїй!

1.Наче лілія за гаєм розквітає, 
Оживи, душе моя!
Як орел, лети високо в даль широку,
В небо, в Божії края!
Прагни в ту країну дивну безупинно!
Там тебе давно вже ждуть,
Там у Божого престолу дивним хором
Славу ангели несуть.

2.Хвиль життя не бійся, вміло та сміливо
У човні Христа пливи;
Скоро в пристань ти прибудеш, там забудеш
Дні страждання та журби. 
Хай цей світ тебе не звабить, не заманить
Своїм блиском суєти;
Блиск його дорогоцінний - привид тлінний,
Згине в мороці нічнім. 

3.Друг, Цілитель мій незмінний щохвилини
Дух до Тебе лине мій:
Не відкинь мої благання й поривання,
А, як Батько, обійми!
Укріпи Своє Ти чадо в день печалі, 
Ні на мить не відійди!
Підійми, коли впаду я, серед бурі
Віру в серці утверди.

4.О, прийди як Цар Могутній в світ підступний, 
І з Собою забери!
Там, в кінці земної битви, в край завітний
Мені двері відчини.
Ти прийняв суд, покарання за діяння
І за всі гріхи мої. 
Я в Тобі благословенний і спасенний,
Боже, зацарюй в 

Залишити відповідь