soco

Не вічні є поневіряння

Не вічні є поневіряння – Не вечно буду я скитаться…

Не вічні є поневіряння
В земній долині нелегкій.
Я – мандрівник й моє бажання
Ввійти в оселі, край святий.

Служити хочу я для Тебе,
Ціна моя в крові Твоїй.
Ти – Цар всесильний, мій Володар,
Цілком навіки буду Твій!

Твій мир святий – це насолода
Душі стражденній та сумній.
Даруй утіху та свободу
І світлий радісний спокій,

Щоби бажав я завжди ревно
Тобі служити на землі,
І вічне Слово повсякденно
Завжди палало у душі.

Коли в душі лише зітхання,
Молитва немічна, слабка, –
Хай кров Твоя, Твої страждання
На подвиг надихнуть сповна.

Лариса Усік

,

2 відповіді до “Не вічні є поневіряння”

  1. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    російський ориґінал:
    К. И. Золотарёв

    F#m C#7
    Не вечно буду я скитаться
    F#m E A F#m
    В долине сумрачной земной;
    Hm F#m
    Я – странник, уж пора расстаться
    C#7 F#m
    Мне с этой жизнью, и – домой.

    2 куплет:
    Тебе служить хочу, Спаситель:
    Я куплен дорого Тобой.
    Ты – Царь и сильный мой Властитель,
    Я весьи вечно буду Твой.

    3 куплет:
    Твой мир святое наслажденье
    Дает печальному душой;
    О, ниспошли мне утешенье
    И светлый, радостный покой!

    4 куплет:
    Даруй, чтоб с ревностью стремился
    Я труд свой исполнять всегда
    И чтобы свет Твой не затмился
    В душе смиренной никогда.

    5 куплет:
    Когда же нету вдохновенья
    В молитве, нет любви огня,
    Пусть кровь Твоя, Твой крест, мученья
    На подвиг вдохновят меня.

  2. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    Український переклад 1
    1555 Збірник Християнських Пісень

    1. Не вічно буду я блукати
    в земній долині зла й гріха.
    Я – мандрівник в земному краю,
    в оселі неба прагну я.

    2. Тобі служити хочу, Боже,
    мене Ти дорого купив.
    Ти – Цар і сильний мій Володар,
    я весь і вічно буду Твій!

    3. Твій мир святий – це насолода
    безрадній і сумній душі.
    Даруй утіху у час горя
    і світлий, радісний спокій.

    4. Даруй, щоб з вірністю я прагнув
    сповняти працю все Твою,
    Щоб Твоє світло не погасло
    в душі покірливій – молю!

    5. Коли немає вже натхнення,
    вогонь любві в молитві згас,
    Хай кров Твоя, Твій хрест мучення
    натхне на подвиг знову нас.

Залишити відповідь