Я колись в небеса увійду,
в ті простори святі променисті,
І навіки забуду біду,
І життєві дороги тернисті.

Я схилюсь перед Богом моїм,
І від щастя, напевно, заплачу,
Доторкнувшись до рук дорогих,
Вмить забуду печалі й невдачі.

Приспів:
В білосніжнім вісоні пройдусь
По прекрасних алеях небесних,
Заспіваю від щастя Христа,
Пісню слави нову і чудесну.

Там зустріну я друзів своїх,
Хто був вірним до смерті, незламним,
Вони всі у вінцях золотих,
Божі діти, що все подолали.

Я колись в небеса увійду,
І навіки забуду печалі,
Мить прекрасну з надією жду,
Дуже ваблять блакитні ті далі.