soco

1. Пожовтів квітучий сад, ось і вічність на порозі,
Пролетіло все життя без Христа, мов сон тривожний...
Біля трону суд іде, чути гніву голос грізний: 
«Твого імені нема, не записаний ти в Книзі!»

Приспів:   
А життя прожити міг би ти інакше,
Все збагнувши, перед троном ти заплачеш. 
Та, на жаль, не повернеш ні дня, що втратив, 
Або небо, або ад - за життя розплата.

2. Пізно каятись тоді, за гріхи свої ридати,
Що посіяв - там пожнеш; розумієш, що це значить?
Ти ж бо знав, що є Творець, та свою вершивши  волю,
Ти Голгофу оминув, до Ісуса став спиною. 

3. Ось Господь біля дверей, дні невірʼя всі забувши,
Потурбуйся, друже мій, про свою безсмертну душу. 
Підніми свій погляд ввись, поспіши назустріч Світлу, 
Біля ніг Христа схились - там бере початок Вічність...

Пожовтів квітучий сад, ось і вічність на порозі,
Промайнуло, наче сон, все життя твоє без Бога.
Біля трону суд іде, чути грізний голос гніву:
«Вічний осуд тебе жде, бо Христу ти не повірив!»

Приспів:
Хоч життя прожити міг ти геть інакше,
Гірко біля трону Божого заплачеш,
Після смерті вже немає повороту.
Рай чи пекло – вибір зроблений сьогодні!

Пізно каятись тоді, сльози про помилки лити.
Що посіяв, те пожни! Перед Богом все відкрито!
Ти ж бо знав, що є Творець, та кував без Бога долю,
Обманув ти сам себе, тож прийми, чого достойний!

Вже Спаситель скоро йде, залиши своє невірство,
Бо навіки пропадеш. Поспіши, щоб не спізнитись!
Подивися на Христа, без вагання йди до світла!
Вічна істина проста – тільки з Ним ти зможеш жити!
_____________________