soco

Не Йому опускатись в грязь,
Та підняв Він пороки наші,
І страждав на хресті за нас –
Це є доля Його із чаші.

Ще тростина жива стоїть,
Льон, що тліє, Він не загасить,
Є надія, і Бог не спить, –
Це є доля твоя із чаші.

Я не можу не йти за Ним,
Хоча хрест мій буває страшним,
Від скорбот лиш охорони, –
Це є доля моя із чаші.

Хліб з божественного стола
Роздаваймо ми ближнім нашим.
Коли світ весь згорить до тла –
Буде доля тобі із чаші.

А геєна горить вогнем.
Там усі, від гріха упавші.
Плач і скрегіт зубів і щем, –
Доля це ворогів із чаші.

Скоро серп вже пожне, вже пожне поля,
В твоїм серці невір’я хащі.
Хай надія лиш окриля,
Твоя доля – в Господній чаші.