soco

1 куплет:
Коли ти, друже, брата засмутив,
Поранив його серце злим докором,
Гірку печаль взамін любові влив
Углиб його душі суворим словом.

Приспів:
Проси сердечно брата, щоб простив,
Допоки хижа ніч його не вкрила.
І ще горить свіча життєвих днів,
І добрі почуття в душі жевріють.

2 куплет:
А що, як він без миру поспішить
У смертну тінь, ображений тобою?
Ніщо тоді уже не примирить
Твій бідний дух сумний з самим собою.

3 куплет:
Плиту могили не пройме сльоза,
Хоч каяттям, можливо, серце рветься.
Не відповість могильна темнота
Тобі слізьми гарячими прощення.