soco

85 Псалмоспіви

1. В долині паслася отара овець, Їх сто всіх було: як одна.
І добрий їх Пастир стеріг, як Отець;
Аж ось заблудилась одна;
Від Пастиря свого далеко зайшла,
// До Нього вернутись сама не могла. //2р.

2. Девятьдесят десять пасуться в гурті, –
Блукає одна на самоті.
І Пастир промовив: “А де ж та одна?
Люблю всіх, і люба вона; Піду Сам за нею по горах крутих,
// Я хочу і одну привести до всіх.” //2р.

3. І Пастир ласкавий за нею пішов, Всі гори й поля обійшов,
І бачить: над ровом овечка стоїть, І Пастир до неї спішить.
Каміння і терен Його не здержав;
// Вівцю погибаючу Він врятував. //2р.

4. На плечі спасенну овечку Він взяв, З любов’ю її пригортав;
На пашу зелену її Він пустив, – Життям її Пастир зрадів.
Радіють всі ангели… співи звучать…
// їм любо за неї Творця прославлять. //2р.

Історія написання музики

Одного разу під час поїздки Дуайт Моуді і Санкі з Глазго в Едінбург. Санкі читав газету і виявив незнайомий вірш про дев’яносто дев’ять овець. Прочитавши цей вірш і для Моуді, Санкі вирізав його, прикріпив до своїх паперів і забув про нього. На інший день Моуді проповідував на тему: “Про доброго пастиря”. Після закінчення проповіді він попросив Санкі заспівати соло: “Про пастиря і овець”. Така пісня для Санкі не була відома. Що робити? У цей момент Санкі почув внутрішній голос: “Заспівай пісню, яку ти учора вирізував з газети в потягу”. – “Але це неможливо – адже немає мелодії”, – подумав він. Але голос повторював слова: “Заспівай пісню, яку ти учора вирізував з газети в потягу”. З трепетом він поклав газетну вирізку перед собою на орган, помолившись про себе, щоб Бог йому допоміг, а людям дав би зрозуміти сенс і значення співу. Він опустив руки на клавіші, прозвучав перший акорд, і він заспівав. Нота за нотою полилася звідкись виникла мелодія, яка і понині не змінилася. Хвиля молитов і благословень пройшла по рядах присутніх на богослужінні. Сам Моуді був в сльозах; залишивши кафедру і підійшовши до органу, він побачив тільки газетну вирізку. І після співу він запитав: ” Санкі звідки у тебе ця пісня? Я її ще ніколи не чув”. Санкі і сам був в сльозах радощі; він відповів, що цю пісню вони учора разом читали в потязі. Моуді підняв руки і вчинив завершальну молитву. Так народилася нова християнська пісня: “В долині сто огрядних паслися овець”. Бог любить знаходитися серед сердець, що сповнені свідомістю Його добрості і возносять хвалебні пісні і подяки Йому. Християнський спів – це колір молитви, це – молитва торжествуючої Церкви. Славослів’я, що возноситься з вдячного серця,, як фіміам сходить до Божого престолу.

Clephane, Elizabeth Cecilia, третя дочка Ендрю Клефана, Шерифа Дудки, народилася в Едінбургу, 18 червня, 1830, і померла в Брідженджент Хаус, біля Мелроуі, 19 лютого, 1869. Її гімни з’явилися, майже всі уперше, в Сімейному Казначействі, під загальним заголовком «Дихання на Межі». У публікації першого з них в Казначействі, а пізніше у Трежері В. Арнот з Едінбургу, редактор, представив її:-
” Ці рядки виражають досвід, надію і тугу молодого нещодавно звільненого християнина. Написані при кінці життя, з поглядом віри на кращу землю, вони виглядають нам як відбитки на піску часу, який дотикається океану вічності. Ці сліди того, кого Добрий Пастир вів через пустиню у відпочинок, змогли з Божим благословінням довести до спокою і успішного завершення християнського путі “.
Тексти Елізабет Клефан:
1. Beneath the cross of Jesus. Family Treasury, 1872, p. 398,
2. Mine eyes for ever closed. Family Treasury, 1872, p. 398.
3. Who climbeth up too nigh. Family Treasury, 1872, p. 552.
4. Into His summer garden. Family Treasury, 1873, p. 245.
5. From my dwelling midst the dead. Family Treasury, 1873, p. 365.
6. The day is drawing nearly done. Family Treasury, 1873, p. 389.
7. Life-light waneth to an end. Family Treasury, 1874, p. 595.
8. There were ninety and nine that safely lay. Family Treasury, 1874, p. 595.
Of these Nos. 1 and 8 are in common use. [Rev. James Mearns, M.A.]