Пролог:
Ти в дзеркалі бачиш обличчя відбиток,
Себе впізнаєш - все знайоме тобі.
В холодному склі - тільки тіні розмиті,
Обличчя так звичне, та зовсім не ти...
1. Чотири обличчя у тебе... Не знаєш?
З одним ти по вулиці шумній ідеш,
А інше обличчя на себе вдягаєш
Для тих, з ким під дахом одним ти живеш.
Коли ти один, воно маску знімає,
Являється третім обличчям твоїм.
Четвертого навіть ти сам не впізнаєш,
З ним зʼявишся ти перед Богом Святим.
Приспів:
Чотири обличчя - одне тільки ім'я,
Чотири обличчя - один серця стук…
Я хочу, щоб в Слові євангельськім нині
Обличчя Христа ти побачив вживу.
2. Обличчя Спасителя бачили люди,
Не знаємо був Він красивим чи ні,
Але впізнавали обличчя це всюди,
Божественне світло відбилося в нім.
Було це обличчя святим і прекрасним,
Коли Божий Син говорив чи мовчав.
В усмішці відкритій, і в погляді яснім
Виднілась, як свідчення, неба печать.
Приспів:
І хай в твоїм серці появиться спрага,
Щоб бачити Божого Сина лице.
Щоб був ти щомиті в житті своїм справді,
Як Він перед світом, людьми і Отцем.
3. Щоб ти до Ісуса Христа був подібний,
Коли ти по вулиці шумній ідеш.
Коли в домі Божім стоїш на молитві,
Коли в домі з рідними поруч живеш.
Приспів:
Хай буде лице твоє рідним, знайомим
Для тих, з ким пов'язане коло життя,
Щоб, стрівши тебе на дорозі чи вдома,
Побачили люди обличчя Христа.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.