soco

1. Як спитають мене, чому колір ношу,
Наче крові з вогнем, то на це я скажу,
Що Христос за мій гріх на хресті постраждав,
Розіпʼяв Свою плоть, мук пекельних зазнав.

2. Якщо скажуть, що я ще така молода,
І світ квіти мені дарував би щодня.
Я завірю: «Христос – це троянда моя,
І всі квіти землі я за Неї віддам!»

3. Кров Свою Він пролив, взяв на Себе наш біль,
Нею шлях оросив церкві вірній Своїй.
Через те пелюстки мої, наче та кров,
Що крізь терни йдучи, зберегла я любов.

4. Колір крові й вогню я в віках збережу,
І зі знаком «Любов» в небеса увійду.
Це тому, що Христос за мій гріх постраждав,
Розіпʼяв Свою плоть, мук пекельних зазнав.