Рибацький човен хвиля тихо гойдала

1. Рибацький човен хвиля тихо гойдала,
Народ подивитись на Нього спішив.
І Він про любов говорив їм немало,
А всі дивувались Його простоті.
І десь вдалині сонце ніжно сідало,
Ласкаючи Вчителя ​​світлом своїм.
Слова ті прості… а душа трепетала,
І тануло серце від них…

Приспів:
"Всім серцем і душею Господа возлюби!
Чесним будь перед собою, брата свого не суди!
В гніві своїм - не згрішайте, в серці любов бережіть,
Біль та образи прощайте, ворога благословіть!"

2. Коли на Голгофі Христа розпинали,
Народ подивитись на Нього спішив.
Сміялись, знущались і в душу плювали,
А Він про любов їм сказати хотів.
«Прости, Отче, їм, вони справді не знають,
Не відають грішні, що скоїли зло…»
А кров все текла, грішний світ покривала,
Згасав світлий погляд Його…

3. Рибацький човен хвиля стиха гойдає,
Схилились над Книгою учні в човні.
Прості ті Слова вони тихо читають,
І вторить луна їм вночі...
—-
Злом на зло не відддавайте,
В серці любов бережіть!

Залишити відповідь