Виткав ти небеса

1.Виткав ти небеса, як  тканину тонку,
І шатром наді мною розкинув,
Щоб будити мене насвітанні від сну
Під мотиви пісень соловʼїних. 

2.Щоб я бачив щоночі прекрасну зорю,
Шлях молочний, такий дивовижний,
Щоб мені довести: «Це тебе Я люблю
Не простою любовʼю, а вічно!»

3.Я про дивну любов сповіщаю усім,
Через неї в мені все змінилось. 
І тому прославляю Тебе день і ніч 
За  безмежну святу Твою милість.

4.Я не знаю, де сліз в мені стільки знайшлось,
Лише знаю, що був  лиходієм. 
Тільки ще знаю я, що розп'ятий  Христос
Мене ранами виткав Своїми.

5.Я сьогодні дивлюсь на Голгофський той хрест,
В повній віри, без тіні сумніву. 
І я бачу на нім милість вище небес,
Оправдання своє і спасіння!

6.Хай тече по щоці моїй вдячний струмок,
Він несе диво-пісню із серця. 
О, небесний Отець, Всемогутній мій Бог, 
Ти достойний і слави, і честі!

Залишити відповідь