soco

Авраам вік доживав. Авраам при смерті був

1. Авраам вік доживав і слузі він наказав
У далекий край іти – жінку синові знайти.
Не страхаючись пригод, раб пішов у той народ –
Незабаром караван в край прибув, де жив Лаван.

2. Тут він Господа призвав: «Пану раб Твій слово дав
Жінку синові знайти і до нього привести.
Боже Вишній, Ти мені в справі цій допоможи.
Ось колодязь; чую дів звук співучих голосів.

3. Діви воду в нім беруть, в глеках додому несуть.
Ти прохання вчуй мої: та, що дасть мені води,
Нехай скаже, що «води ще й верблюдам дам твоїм», –
По тому пізнаю я, що в ній воля є Твоя,

4. Значить, ту судив, Святий, щоб посватати її».
Скоро діва підійшла, в глек свій воду налила.
Раб напитись попросив, з її глека воду пив.
І добавила вона, радістю наповнена:

5. «Хочу я із рук своїх і верблюдів всіх твоїх
Напоїти», – й ось біжить, щоб верблюдам дати пить.
Тоді раб промовив їй: «Бог дав відповідь мені,
На тебе мені вказав, щоб тебе я вибирав.

6. Ти піди зі мною в путь, жінкою Ісаку будь».
Хоч не бачила вона в очі свого жениха,
Вірою те прийняла, що від Бога доля та –
Жити у краю чужім з женихом, не знаним їй.

7. І Ревека в путь пішла так, як їй сказав слуга;
Їде чиста і ясна на верблюді діва та.
Степ. Навкруги тишина. Діва бачить жениха –
Радість серце наповня: закінчилась путь тяжка.

8. О дівчата, ви в усім радьтеся з Творцем своїм:
Це питання не з легких, ви немало ллєте сліз.
Легко на землі тому, хто довірився Творцю.
Ви бажаєте собі знайти друга у житті?

9. Станьте Бога умолять, від Нього поради ждать –
Він пошле вам жениха, в серці буде тишина.
Вірте в силу ви молитв, в нуждах до Творця спішіть,
Він почує біль душі, зможе вам допомогти.

Андрій Бучко

, , , , ,

3 відповіді до “Авраам вік доживав. Авраам при смерті був”

  1. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    1373 Збірник Християнських Пісень

    1. Авраам при смерті був І слузі він поручив Їхать в чужу сторону Синові знайти жену.

    2. Не боясь ні бур, ні зла Поїхав вірний слуга Скоро спішив караван Приїхав, де жив Лабан.

    3. Тут до Бога голос зняв Раб твій слово вірне дав Синові знайти жену Привести домій йому.

    4. Любий Боже, поможи На молитву відкажи При криниці видно дів. Чути мову їх і спів.

    5. Діви воду ось беруть У водоносах несуть Укажи Свойов руков, Котра буде з них женов.

    6. Жажду угаси мою Діва каже все зроблю І твоїх верблюдів я Буде діва ця твоя.

    7. Знаю тільки судив ту Ісаакові жену. Аж ось Ребека прийшла Водоноса сповнила.

    8. Він напитися просив І з її рук ся напив, І черпала знов вона Повна радості була.

    9. Я хочу із рук своїх І верблюдів всіх твоїх, І хутенько ось біжить, І охоче їх поїть.

    10. І тоді він їй сказав Бог мені відповідь дав І тебе Він указав, Ісааку жену взяв.

    11. Ти повинна йти зі мнов Ісааку буть женов, Тільки вір у ці слова, Хоч не видиш жениха.

    12. Ребека проща рідню Іде в чужу сторону, Іде радісна, чиста На верблюді діва та.

    13. Жаль прощальний ще не стих Ось здалека йде жених, Радістю сповнилась грудь Вже скінчилась дальня путь.

    14. Люба молодь, ся навчіть Від Христа поради ждіть Він Порадник у житті Пам’ятаймо це собі.

    15. Трудно жити лиш тому, Хто не звіриться Йому, Бог дасть друга у житті, Щоб щасливо йти в путі.

    16. І ви Бога всі просіть, На Його пораду ждіть Він пошле вам жениха З ним прожити без гріха.

  2. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    рос. оригінал:

    Em Hm
    1. Авраам при смерти был
    Em D
    И слуге он поручил
    G Am D
    Ехать в дальнюю страну.
    H Em (D)
    Сыну там искать жену.

    2. Не боясь ни бед, ни зол,
    Вдаль степей слуга пошел;
    Вскоре пышный караван
    Прибыл в край, где жил Лаван.

    3. Здесь он к Господу воззвал:
    “Старцу раб Твой слово дал
    Сыну подыскать жену
    И пришел в сию страну.

    4. Боже Вышний, помоги
    Делу Твоего слуги!
    Вот колодезь, Слышу дев,
    Говорящих нараспев.

    5. Девы воду в нем берут,
    В кувшинах домой несут.
    Просьбе Ты внемли моей;
    Если, из руки своей

    6. Жажду утолив мою,
    Дева молвит: “Напою
    И твоих верблюдов я”
    – Значит, дева та – Твоя.

    7. Значит, ту судил Святой
    Исааку быть женой”.
    Вскоре дева подошла
    И кувшин свой налила.

    8 . Он напиться попросил,
    Из руки ее испил,
    И прибавила она,
    Светлой радостью полна:

    9. “Я хочу из рук моих
    И верблюдов всех твоих
    Напоить”. И вот бежит
    И охотно всех поит.

    10. И тогда сказал он ей:
    “Бог в ответ мольбе моей
    На тебя мне указал,
    Чтобы я тебя избрал.

    11.
    Ты должна идти со мной,
    Исааку быть женой”.
    Сердцем кротка и тиха,
    И не видя жениха,

    12. Верой приняла она,
    Что Творцом ей суждено
    Жить вдали, в краю чужом
    С неизвестным женихом.

    13.
    И Ревекка с тем слугой
    В край поехала чужой.
    Едет, ясна и чиста
    На верблюде дева та.

    1 куплет4:
    Степь великая тиха –
    Дева видит жениха!
    Радостно забилась грудь:
    Кончен дальний, трудный путь.

    15. Девы юные! Во всем
    Вы советуйтесь с Творцом:
    Тяжек жизненный вопрос,
    Вы немало льете слез.

    16. Трудно на земле тому,
    Кто не вверится Ему.
    Вы желаете найти
    Друга жизни на пути?

    17. Станьте Бога умолять,
    Указанья свыше ждать,
    Он пошлет вам жениха.
    Будет ваша жизнь тиха.

    18. Без смертельных ран и битв
    Верьте в мощь святых молитв
    С каждою нуждой к Творцу
    Обращайтесь, как к Отцу.

  3. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    польський варіант (можливо до цієї):

    1284

    1. Rzekł Abraham słudze swemu: „
    Idź po żonę synu memu.
    Zaprzysięgam cię przez Pana,
    Wola moja jest ci znana.

    2. Z chananejskich córek nie bierz,
    Lecz do ziemi mojej przyjdziesz.
    Stamtąd weźmiesz żonę jemu,
    Bądź posłuszny słowu memu.

    3. Gdyby ona iść nie chciała,
    Słowom twym się opierała,
    Wolnym będziesz od posłania,
    Wrócisz się bez zmiany zdania”.

    4. Odrzekł sługa na to Panu,
    Że wykona według planu.
    Wziął wielbłądy pana swego,
    Szedł do miasta chaldejskiego.

    5. Stanął on u miasta tego,
    Wtedy przyszła myśl do niego,
    Bo wieczorem, dla ochłody,
    Szły niewiasty czerpać wodę.

    6. Westchnął sługa ów do Pana:
    „Niech się stanie rzecz żądana,
    Abyś drogę moją zdarzył,
    Bym przysięgi nie podważył.

    7. Której powiem z serca swego,
    Nachyl, proszę wiadra twego,
    Bym się wody napił twojej
    I wielbłądy swe napoił”.

    8. Chwile płyną, czas nie zwleka,
    Idzie z wiadrem swym Rebeka,
    Która wody tu nabrała
    I do domu się wracała.

    9. Ale sługa myśl swą nosił
    I o wodę ją poprosił.
    Ta zaś wody użyczyła
    I wielbłądy napoiła.

    10. „Czyjaś córka, powiedz proszę,
    dobre wieści ci przynoszę.
    Jam posłaniec pana mego,
    Chcę wykonać wolę jego”.

    11. Gdy mu wszystko oznajmiła
    I do domu zaprosiła,
    Gdzie był mile powitany,
    Wiedział, że to Boże plany.

    12. Pokłon Panu dał głęboki
    I uwielbił Go bez zwłoki.
    Wszystko w sercu swoim zważył, Bo Bóg drogę jego zdarzył.

    13. Błogosławią jej rodzice,
    Poruczają Stwórcy życie,
    By o Bogu pamiętała
    I się dobrze sprawowała.

    14. Wielki przykład jest nam dany,
    Bóg rozmierza wszystkie plany.
    A gdy człowiek sam planuje,
    To się życie rozsypuje.

    15. Każdy zamiar serca swego
    Zanieś do Zbawcy miłego,
    On na pewno nie odrzuci,
    Z dobrą radą doń się zwróci.

    16. A gdy będzie Boża rada,
    To nie wkradnie się już zdrada.
    Wtedy życie się nie znuży,
    A zakwitnie jak kwiat róży.

Залишити відповідь