soco

1. Рідні мамині руки не забудемо ми,
Якщо навіть в розлуках пролітають роки.
Їм, спокою не знавшим, милим сестрам своїм,
Мамам люблячим нашим заспіваємо ми:

Приспів:
Що дорога – не дорога, і біда – як не біда.
В світі є жінок доволі, а зі мною йде одна.
З нею я крокую поряд, і не думаю над тим,
Що теплом її любові зігрівається весь дім.
Що теплом її любові зігрівається весь дім.

2. Всі ми знаємо, любі, чим завдячуєм вам,
Нашим добрим і мудрим сестрам і матерям.
Хай розвіє всі хмари Бог над вашим чолом,
Щоб вам дихалось краще, щоб світліше жилось.