Від жорстоких ударів в земному житті

1.Від жорстоких ударів в земному житті
Так страждає і рветься душа…
Непосильний тягар наді мною лежить,
Тисне груди глибока печаль.

2.Як хотів би я скинути ношу тяжку,
Від якої томлюсь, наче в сні.
Як хотів би знайти, чого прагну і жду,
Що так мило і любо мені.

3.Але те, що бажає дух втомлений мій,
Досягти я не можу ніяк.
І спрямовую знову всі сили мої,
Наче зранений бурею птах.

4.В цій тяжкій боротьбі на життєвих шляхах
Безутішно течуть мої дні.
Я втомився триматись на слабих ногах,
І тремтять в мені сили мої.

5.О мій Боже благий, Ти поглянь з висоти,
Прихились нині вухом Твоїм,
І в безмежній любові Своїй неземній,
Відгукнись милосердям святим!

6.Якщо ж волі Твоїй є невгодно, щоб я
Те отримав, про що я прошу,
Підкори мою волю Собі до кінця,
І зішли благодать неземну.

Залишити відповідь