1. Дивлюсь я на небо – зорі горять ясні,
Сріблом яскравим сяють вони в тиші.
І я, мов пилинка серед прекрасних зір
Бачу стежинку, де йшов Спаситель мій.
2. Дивлюсь я тривожно, дух завмирає мій…
Кожному можна йти по стежині цій.
В скорботах втомилась серед марнот і бід,
Господа рани залишили слід.
3. Стежинка, стежинка, де ти початок береш? –
Першим Спаситель ніс на Голгофу хрест.
І тяжість згинала, все ж Він на гору йшов,
Хай що би не стало, спасти Свій народ.
4. Плювали і били, терни пекли чоло,
Тіло прибили, тихо стікала кров.
Як важко томився, скільки за нас страждав,
Вічно загиблим життя дарував.
5. І я, мов пилинка серед прекрасних зір,
Бачу стежинку, багато пролитих сліз.
Піду я, хоч знаю – терни ростуть на ній,
Пройти я бажаю, де йшов Спаситель мій.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.