soco

Радісно ми прославляєм Бога слави і чудес

1881 ЗХП

1. Радісно ми прославляєм Бога слави і чудес,
Серце перед Ним схиляєм, просим милості з небес:
Розжени невір’я хмари, віддали сумнівів тьму,
Приведи у вічну славу, мир дай серцю нашому.

2. Небо і земля велично сповіщають міць Твою,
Зорі з ангелами гучно віддають хвалу Творцю,
Луги, поле, ліс і гори, усі ріки та моря,
Спів пташок і хмар узори – величають всі Творця.

3. Браття, пісню величаву, що з світанком почалась,
Відкупителю на славу віддамо, бо Він нас спас.
Дружним співом величайте Переможця над гріхом,
Про життя усім звіщайте, нам дароване Христом.

1881-Радісно-ми-прославляєм.mp3Download

Текст є частиною вірша Фрідріха Шіллера  1785 (1759-1805) Майже через три десятиліття Людвіг ван Бетховен (1770-1827) написав музику, яка стала частиною його Дев’ятої симфонії.

Henry Van Dyke (1907) (1852-1933)(35 текстів) написав англійський варіант твору

У 1972 році Рада Європи утвердила «Оду до радості», покладену на музику Бетховена Гімном Ради Європи, у 1985 році ода стала гімном ЄЕС, а у 1993 — гімном ЄС.


З німецької на українську вірш «До радості» переклав Микола Лукаш (1919-1988).

Андрій Бучко

, , , ,

3 відповіді до “Радісно ми прославляєм Бога слави і чудес”

  1. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    Англійський варіант Henry Van Dyke (1907) (1852-1933)(35 текстів) :

    1. Joyful, joyful, we adore Thee,
    God of glory, Lord of love;
    Hearts unfold like flow’rs before Thee,
    Op’ning to the sun above.
    Melt the clouds of sin and sadness;
    Drive the dark of doubt away;
    Giver of immortal gladness,
    Fill us with the light of day!

    2. All Thy works with joy surround Thee,
    Earth and heav’n reflect Thy rays,
    Stars and angels sing around Thee,
    Center of unbroken praise.
    Field and forest, vale and mountain,
    Flow’ry meadow, flashing sea,
    Singing bird and flowing fountain
    Call us to rejoice in Thee.

    3. Thou art giving and forgiving,
    Ever blessing, ever blest,
    Wellspring of the joy of living,
    Ocean depth of happy rest!
    Thou our Father, Christ our Brother,
    All who live in love are Thine;
    Teach us how to love each other,
    Lift us to the joy divine.

    4. Mortals, join the happy chorus,
    Which the morning stars began;
    Father love is reigning o’er us,
    Brother love binds man to man.
    Ever singing, march we onward,
    Victors in the midst of strife,
    Joyful music leads us Sunward
    In the triumph song of life.

  2. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    переклад німецького ориґіналу “Ода до радості”:
    Микола Лукаш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988)

    1. Радість, гарна іскро Божа!
    Несказанно любо нам
    Увійти, царице гожа,
    В твій пресвітлий дивний храм.
    Все, що строго ділить мода
    В’яжеш ти одним вузлом,
    Розцвітає братня згода
    Під благим твоїм крилом.

    2. Кого доля ощастила
    Тим що другові він друг,
    Кого любить лада мила, –
    Йди до нас в веселий круг.
    Йдіть усі, хто зве своєю
    В світі душу хоч одну!
    Хто ж весь вік черствів душею –
    Йди у іншу сторону.

    3. Радість – всесвіту пружина,
    Радість – творчості душа,
    Дивна космосу машина
    Нею живиться й руша.
    Радість квіти розвиває
    І розгін дає сонцям,
    Їх в простори пориває
    Невідомі мудрецям.

  3. Аватар Андрій Бучко
    Андрій Бучко

    Німецкий оригінал 1881 Радісно ми прославляєм
    Ф. Шиллера

    1. Freude, schöner Götterfunken,
    Tochter aus Elysium!
    Wir betreten feuertrunken,
    Himmlische, Dein Heiligtum.
    Deine Zauber binden wieder,
    Was die Mode streng geteilt,
    Alle Menschen werden Brüder,
    Wo Dein sanfter Flügel weilt.

    Chor.
    Seid umschlungen, Millionen!
    Diesen Kuß der ganzen Welt!
    Brüder, überm Sternenzelt
    Muß ein lieber Vater wohnen!

    2. Wem der große Wurf gelungen,
    Eines Freundes Freund zu sein,
    Wer ein holdes Weib errungen,
    Mische seinen Jubel ein!
    Ja, wer auch nur eine Seele
    Sein nennt auf dem Erdenrund!
    Und wer’s nie gekonnt, der stehle
    Weinend sich aus diesem Bund!

    Chor.
    Was den großen Ring bewohnet,
    Huldige der Sympathie!
    Zu den Sternen leitet sie,
    Wo der Unbekannte thronet.

    3. Freude trinken alle Wesen
    An den Brüsten der Natur;
    Alle Guten, alle Bösen
    Folgen ihrer Rosenspur.
    Küsse gab sie uns und Reben,
    Einen Freund, geprüft im Tod;
    Wollust ward dem Wurm gegeben,
    Und der Cherub steht vor Gott.

    Chor.
    Ihr stürzt nieder, Millionen?
    Ahnest du den Schöpfer, Welt?
    Such’ ihn überm Sternenzelt!
    Über Sternen muß er wohnen.

    4. Freude heißt die starke Feder
    In der ewigen Natur.
    Freude, Freude treibt die Räder
    In der Großen Weltenuhr.
    Blumen lockt sie aus den Keimen,
    Sonnen aus dem Firmament,
    Sphären rollt sie in den Räumen,
    Die des Sehers Rohr nicht kennt.

    Chor.
    Froh, wie seine Sonnen fliegen
    Durch des Himmels prächt’gen Plan,
    Laufet, Brüder, eure Bahn,
    Freudig, wie ein Held zum Siegen.

    5. Aus der Wahrheit Feuerspiegel
    Lächelt sie den Forscher an.
    Zu der Tugend steilem Hügel
    Leitet sie des Dulders Bahn.
    Auf des Glaubens Sonnenberge
    Sieht man ihre Fahnen wehn,
    Durch den Riß gesprengter Särge
    Sie im Chor der Engel stehn.

    Chor.
    Duldet mutig, Millionen!
    Duldet für die beßre Welt!
    Droben überm Sternzelt
    Wird ein großer Gott belohnen.

    6. Göttern kann man nicht vergelten;
    Schön ist’s, ihnen gleich zu sein.
    Gram und Armut soll sich melden,
    Mit den Frohen sich erfreun.
    Groll und Rache sei vergessen,
    Unserm Todfeind sei verziehn,
    Keine Tränen soll ihn pressen,
    Keine Reue nage ihn.

    Chor.
    Unser Schuldbuch sei vernichtet!
    Ausgesöhnt die ganze Welt!
    Brüder, überm Sternenzelt
    Richtet Gott, wie wir gerichtet.

    7. Freude sprudelt in Pokalen,
    In der Traube goldnem Blut
    Trinken Sanftmut Kannibalen,
    Die Verzweiflung Heldenmut–
    Brüder, fliegt von euren Sitzen,
    Wenn der volle Römer kreist,
    Laßt den Schaum zum Himmel spritzen:
    Dieses Glas dem guten Geist.

    Chor.
    Den der Sterne Wirbel loben,
    Den des Seraphs Hymne preist,
    Dieses Glas dem guten Geist
    Überm Sternenzelt dort oben!

    8. Festen Mut in schwerem Leiden,
    Hilfe, wo die Unschuld weint,
    Ewigkeit geschwornen Eiden,
    Wahrheit gegen Freund und Feind,
    Männerstolz vor Königsthronen, —
    Brüder, gält’ es Gut und Blut–
    Dem Verdienste seine Kronen,
    Untergang der Lügenbrut!

    Chor.
    Schließt den heil’gen Zirkel dichter,
    Schwört bei diesem goldnen Wein:
    Dem Gelübde treu zu sein,
    Schwört es bei dem Sternenrichter!

    9. Rettung von Tyrannenketten,
    Großmut auch dem Bösewicht,
    Hoffnung auf den Sterbebetten,
    Gnade auf dem Hochgericht!
    Auch die Toten sollen leben!
    Brüder, trinkt und stimmet ein,
    Allen Sündern soll vergeben,
    Und die Hölle nicht mehr sein.

    Chor.
    Eine heitre Abschiedsstunde!
    Süßen Schlaf im Leichentuch!
    Brüder, einen sanften Spruch
    Aus des Totenrichters Mund.

Залишити відповідь