soco

Раніше я уваги не звертала – Я раньше никогда не замечала

1. Раніше я уваги не звертала,
Можливо, не хотіла, не бажала
Признати те, що осінь наступає
В людській душі, по всій землі, і у мені.

Так боляче в душі, котяться сльози,
Розмай замінять вітри і морози.
Та ніжний тихий голос наставляє:
Про свої дні ти не жалій, страх свій розвій.

Приспів
Бо час є кожній справі на землі,
Цвісти деревам, квітам і траві,
Орлу літати посеред небес,
Також у житті час є для чудес.
Та стомиться орел, зів’яне сад,
Нічого не повернеться назад,
Але після осінньої туги –
Рідні береги.

2. Коли звертаю погляд на Ісуса,
Зустріти осінь я вже не боюся,
Бо є на небі Той, Хто всім керує:
Життям людським, серцем моїм, світом усім.

Ще поки на душі весна квітує,
Я цілей досягну, життя вирує.
Та ніжний тихий голос наставляє:
Про свої дні ти не жалій, страх свій розвій.