1. Хто я, що мене помітив Ти,
Як побачив Ти піщинку крихітну?
В глибині морській, у юрбі людській
Я блукала втомлена, покинута…
Приспів
В щастя це повірити не можу я –
Підійняв із дна мене Ти бідную!
Весь гріховний пил лагідно обмив,
І назвав мене перлиною.
2. О, якби не Ти, жила б я, як і всі,
В безнадії та сліпій безпечності….
Як проник в мій дім промінь доброти,
Дух мій ожививши світлом вічністі…
3. Не моя заслуга в щасті цім,
Я в Твоїй захована руці!
Щастя неземне – славити Тебе,
І відображати образ Твій!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.