soco

1. Ніяк не збагнути в порадах людей,
Як шлях віднайти, що в небо веде. 
Віддай серце Богу - від лиха й тривог 
До спокою дорогу влаштує Сам Бог.

2. І серце, бува, на буремних шляхах
Від страху тремтить, мов спійманий птах.
Але щоб в надії зміцнився твій крок,
Мій брате, дорогу влаштує Сам Бог.

3. Стомився ти, брате, в догадках своїх,
І, втративши мир, дух бентежний знеміг.  
Та морок пекельний Господь поборов,
І щастя стражденних влаштує Сам Бог.

4. Від віку Він знав весь шлях твій земний,
Від зла зберігав в любові Своїй. 
Надії смиренних і вірних Його,
І благо спасенних влаштує Сам Бог.