soco

1. Ніч. Тиша. Сад…
Навіть птахи затихли вночі, вжедрімає земля…
Лише зоря заглядає у сад, де Син Божий благає Отця,
Бачить вона, як від болю терзається серце в смертельній тузі…
Ти розкажи, Сину Божий, про муки Свої розкажи!

Приспів:
Гефсиманія! Ти розбила серця людей,
Бо в ту ніч був узятий Юдей.
Гефсиманія!
Він спасіння всім людям приніс,
Він втішав серед горя і сліз!
Гефсиманія!
Двері раю Він всім відкривав,
І прощення Він людям давав,
Гефсиманія!
Та народ вибрав зло і пітьму,
Не повірив Месії Христу
Гефсиманія!

2. «Ви ще досі спите? – підійшовши до учнів Своїх, промовляє Ісус, –
Біль і туга огорнули Мене, – пролунало з Його святих уст, –
Тяжко Мені, Я прошу, попильнуйте зі Мною в молитві Отцю»,-
Та немічна плоть огорнула їх в сон – наодинці Ісус…

3. «Вставайте скоріш! Наближається зрадник до Мене, то ж час Мій настав.
Поцілунком своїм видає він, та знаю, що в цьому є воля Отця…»
Лиш миті минуть – і удари кнутами катів кров невинну проллють,
Та не знають вони, що Святеє Святих на розп’яття ведуть!