soco

Ніч над Елеоном...
Чути лиш вітру лагідний спів...
Смеркло... Чую я слово,
В ревній молитві капає піт.

Томилась душа в смертельній тій битві,
І Ти, мій Христос, стогнав у молитві.
Ту чашу страждання відчути не зможемо ми!
Схиливши чоло на камінь, Ти довго
Молив у сльозах Отця Всеблагого,
А серце стискалось від болю за наші гріхи...
 
Віа Долороса - цим шляхом 
Ти йшов на смерть, Христос, мій Бог!
Вічний дар життя даний нам з хреста
Жертвою Христа!

Ранок над Елеоном...
Місце молитви... Сонце встає.
В день цей небо відкрилось.
Ось над Невинним злий суд іде.

Юрба на собі рве одяг запекло,
Кричить «Розіпни! Достойний Він смерті!»
А Ти, мій Христос, все терпів і покірно мовчав.
І воїни римські,  взявши в преторій,
Поклали вінець на Тебе терновий,
Й вели на Голгофу з хрестом під удари бича!

Віа Долороса! 
Знаєш ти подій кривавих тих поступ.
Милість і любов, і Христова Кров -
Ключ від всіх оков!