soco

Ще недавно юними були ми,
Непомітно скроні посивіли,
Посріблили роки, пролетіли,
Зморшки на обличчі пролягли.

Вже позаду пережиті роки –
Свідки наших успіхів, уроків.
Та що з того – як жили ми з Богом,
І тому немарно роки йшли.

На лице поглянувши та руки,
Усміхнуться діти і онуки.
Стане ясно: з Господом прекрасно,
Явно видно вашу працю й плід.

Добігають роки, ближче старість,
Звісно, втома є, і сили в’януть
Безсумнівно, є у нас заміна,
Є на ниві Божій молоді.

Ще недавно юними були ми,
Непомітно скроні посивіли.
Безсумнівно, є у нас заміна,
Є на ниві Божій молоді.