soco

1 КУПЛЕТ:
Ще настане зима і повіє вітрами холодними,
Ще здійметься буран, й замете все метіль навкруги.
Це потрібно пройти, щоб нам бути спасіння достойними,
І щоб сили ми мали, коли нас огорнуть сніги.

1.1 КУПЛЕТ:
Та кінець вже підходить і година стає вирішальною,
Як нам варто усім цінувати ще даний нам час.
Запасатись єлеєм, йдучи стежкою нам життєдайною,
Поки темінь нічна не покрила вночі усіх нас.

2 КУПЛЕТ:
І дні літні вже скоро не будуть такими щасливими,
Коли Бог Свої милості щедрим дощем проливав.
Коли ми Ним були, по-отцівськи в любові зігрітими,
І багато Він нас, як дітей Своїх, благословляв.

2.1 КУПЛЕТ:
Та кінець вже підходить і година стає вирішальною,
Як нам варто усім цінувати ще даний нам час.
Запасатись єлеєм, йдучи стежкою нам життєдайною,
Поки темінь нічна не покрила вночі усіх нас.

КУПЛЕТ 3:
Буде тяжко тоді, без запасу в ті дні залишитися,
А пройти треба нам, через все і встояти в борні.
Де ми сили візьмем, як не будемо, друже, трудитися,
В спілкуванні щоб з Богом, усім нам дістати її.

3.1 КУПЛЕТ:
Може нам доведеться, лишити все те, що є надбаним
І, можливо, ще треба, щоб хтось за Христа постраждав.
Не були і не будем в той час Богом ми позоставлені,
Любить Він як Отець, що за нас Сина в жертву віддав.

4 КУПЛЕТ:
Будем міцно триматись, того́, що ми Господом маємо,
Будем вірні Йому, щоб не коштувало нам того.
На Бога надію, свою нині, друзі, плекаємо,
Від любові Отця не відлучить уже нас ніщо.

4.1 КУПЛЕТ:
Ні метіль, ні заме́ти , не вітри із снігами холодними,
Бог Своєю любов’ю завжди зігріватиме нас.
Та сьогодні ще день, благодатного літа Господнього,
Яке скоро мине, і лишиться лиш в пам’яті в нас.