Тихе світло сумної свічі,
Невідомість, неначе туман.
За вікном моїм сяє вночі
Безконечний міський океан
День минув, дотемна догорів,
А в душі – непроронені сльози.
Томлять рани моїх почуттів,
Поможи, поможи мені, Боже!
Ти Один розумієш мене,
Без докорів торкнешся безмовно,
Заспокоїш Ти серце сумне,
Зцілиш біль неземною любов’ю.
Скажеш слово і стихнуть вітри,
Заспокоїш тривогу безсонну.
Промінь віри всміхнеться згори,
Порожнечу заповнить бездонну.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.