soco

1. Пролетять стрілою молодії роки,
Стомиться серденько від тривог, скорботи.
Постаріє тіло і ослабнуть сили,
З жалем усвідомиш  - близько час могили. 

Приспів 1:    
Та щасливий той, хто
В старості глибокій,
Пригадавши юність,
Не відчує докір.

2. І ніщо не зможе втішити свідомість,
Серцем опанує докір невимовний -
Хто в роках зів'ялих бачить лише втрату,
А не служить правді, істині та брату. 

Приспів 2:   
Та щасливий той, хто
В старості глибокій
Без жалю згадає
Весни  синьоокі.

3. Тож, не гайте, друзі, марно юні роки,
Сійте мир і правду на полях широких. 
Зігрівайте ближніх, утішайте брата -
Старість пригадає: юність - це не втрата!
Зігрівайте ближніх, утішайте брата -
Більшого немає в старості багатства. 
Приспів 2, 1.