1. Згустилися хмари осінні,
В долинах снуються тумани,
Журлива мелодія пісні
В свідомості нашій лунає.

Зненацька луги пожовтіли,
В садах осипається листя,
Ключі журавлів полетіли,
І в серце тривога стукає.

Приспів:
В полоні марнот і невір'я
Ми голос не чуємо вишній.
Втрачаємо роки безцінні,
А вічність все ближче і ближче...

2. Можливо, в догоду мамоні
Ми істину переступали,
А зерен Божественних сходи
Турбот бур'яни заглушали.
Весну яснозору і літо
Змінила дозрілість осіння,
І зникла, мов пар, непомітно
Прекрасної юності сила.

3. Коли наші мрії про вишнє,
Про світлу небесну Вітчизну,
То зміниться буря затишшям,
Журба перетвориться в пісню;
З надією сіймо й збираймо,
Для вічності праця не марна,
А Господом наша старанність
Віддасться нам тисячократно.

Приспів:
В бігу й метушні непомірній
Нас тлінне багатство не тішить.
Христос - наша ціль і спасіння,
Нам вічність дорожче і ближче.