soco

1. "Не сій того, чого б ти жати не бажав!" -
Прийшла до мене раптом слушна фраза.
"Я хочу жати лиш плоди добра!"-
Мені весною так про осінь кажуть.

Приспів:  
Чекаєм восени, щоб нас любили,
Весною ми про це лиш говорили, 
Насправді ж, ми любов’ю не служили, 
І про любов лиш тільки говорили.
Чекаєм восени, щоб поважали.
Ну, а весною чвари засівали,
Свою лиш думку вірною вважали,
Посіяли весною, а восени пожали!

2. Про радість так багато розважали,
Все те, що Бог давав, не цінували. 
Не сіяли ми радість, не бажали,
І в наріканнях дні життя минали. 

Міст:  
Наш Бог Великий в милості Своїй,
До тисячі родів благословляє!
Та все ж не забуваймо: у житті
Що сіємо самі, те й пожинаєм. 

3. Не сій того, чого б ти жати не бажав,
Дається юність нам, щоб засівати.
То ж сіймо зерна правди і добра,
Щоб в старості плід святості пожати!
Щоб в старості плід святості пожати!