soco

1. На світанку трави вітерець гойдає,
Може, в нім Тебе почую я.
І ніде, я знаю, на землі немає
Більшої любові, як Твоя.
Птахою кружляє голос Твій над нами,
Обіймає стомлені серця
І теплом весняним душу огортає,
І все вабить без кінця.

Приспів.
Ніжний, ніжний голос, Твій, Ісусе, голос
У тремтінні листя, у морських просторах.
І в поривах вітру у грозу травневу,
І в проміннях сонця, і в блакиті неба,
Про любов і щастя він тобі шепоче,
В бурю над тобою крильми затріпоче,
Лиш Його послухай і Йому всю душу ти відкрий.

2. На світанку трави вітерець гойдає,
Може, в нім Тебе почую я.
І ніде, я знаю, на землі немає
Більшої любові, як Твоя.
У Твоїй любові прощення і сила,
Знайде в Тебе спокій пілігрим.
Довго так чекаєш, щоб спасти людину,
Ти завжди,  повсюди, Ти в усім!

3. Голос Твій почую рано на світанні,
У молитві тихій я схилюсь,
І в Твої святі Любові океани
Я живим струмочком увіллюсь.
Птахою кружляє голос Твій над нами,
Обіймає стомлені серця,
І теплом весняним душу огортає,
І все вабить без кінця.