soco

Голгофи пам’ять вічна і живая,
Свята, незгасна памʼять про Христа,
Про те, як Сам Спаситель двері раю
Відкрив для нас ціною мук хреста.

І тіло Господа, як хліб, ламалось,
Нестерпний біль проймав, немов вогонь,
І на хресті свята кров проливалась,
Та муки всі перемогла любов.

Так, Він за нас прийняв страждання й муки,
Нас відкупивши жертвою хреста.
Він простягає нам святії руки,
На них сліди лишилися від ран.

Нема під небом імені такого,
Щоб ним спаслась людина від гріха,
І замість днів цих  суєтних, гріховних
Прийняти дар небес – святе життя.

Лише Ісус з душі знімає муки,
І тільки біля Голгофського хреста,
В надії наші немічнії руки
Беруть спасіння дар із рук Христа.

Настане день, коли Страдальця руки
Підхоплять нас навіки небеса,
Там ми почуєм дивних гімнів звуки
Там ми побачим рани на руках.

Чи ми збагнем, як Він нас спас любов’ю,
Оберігав нас від гріха і зла,
Як омивав Він нас Своєю кров’ю
І був нам вічним джерелом добра.