soco

1 куплет:
В цьому світі мені так тривожно й незатишно,
Як в пустелі міраж, тут для мене життя.
Як ранковий туман, дуже швидко зникаючий,
Наче клин журавлів, відлітають літа.

2 куплет:
І кричать журавлі, так на серці стискається,
В тому клекоті їх сум по рідній землі.
Бо нерідна земля їх не тішить, не радує,
І сумують вони у чужій стороні.

3 куплет:
Озирнувшись навкруг, кожен зайнятий, сам в собі,
Все діла та діла, і турбот без кінця.
Наче в землю вросли, а спокою нема душі
Вдалині від Христа, від любові Отця.

4 куплет:
Сумніваюсь, що ми тут колись заспокоїмось,
Бо навряд на землі щастя знайдемо ми.
Знаю, що в небі наша сім’я поєднається,
Тут скінчивши свій шлях, там щасливі вони.

5 куплет:
О, як хочеться вмить над землею піднятися,
Все залишити тут і полинути вдаль,
Де рідня вся моя, де сім’єю збираються,
Скоро з ними і я щастя матиму там.