Візьми мене, мій Спасе –
1. Візьми мене, мій Спасе,
За руку Сам
І поведи до щастя
В Твій вічний храм.
Ти знаєш: я не можу
Без Тебе йти,
Мене в дорозі, Боже,
Підтримуй Ти.
2. Дай серцю радість неба
В Твоїх словах,
Щоб линути до Тебе
В сумних часах.
Святу і тверду віру
Збуди в мені,
А гордість і зневіру
Ти віджени.
3. Коли у смертнім тілі
Нема надій,
Направ мене до цілі
О, Боже мій!
Візьми мене, мій Спасе
За руку Сам,
І поведи до щастя
В Твій вічний храм.
Німецький ориґінал: муз. Friedrich Silcher
слова: Julie Katharina von Hausmann
1. So nimm denn meine Hände,
und führe mich
bis an mein selig Ende,
und ewiglich.
Ich will allein nicht gehen,
nicht eine Schritt,
wo du wirst gehn und stehen,
da nimm mich mit.
2. Ja dein Erbarmen hülle
Mein schwaches Herz,
Und mach es gänzlich stille
In Freud und Schmerz.
Wirst du in Huld und Gnaden
Mich hüllen ein,
So werd vor allem Schaden
Ich sicher sein.
3. Wenn ich auch gleich nichts fühle
Von deiner macht,
Du führst mich doch zum Ziele
Auch durch die Nacht.
So nimm denn meine Hände
Und führe mich,
Bis an meine selig Ende
Und ewiglich.
Історія написання пісні:
Я читав книгу про Йоганну Гаусман. Вона народилася Німеччині, у благочестивій сім’ї. Ще в ранній юності у неї з’явилося бажання вийти заміж за такого християнина, з яким можна було б славити Бога. Вона молилася про це. Коли прийшов час, їй зробив пропозицію молодий чоловік, яка після закінчення місіонерської школи провів один рік в язичницькій країні.
Йоганна відповіла йому згодою, і вони повінчалися. Відпустка місіонера закінчувалася, йому треба було вирушати на нове місце служіння, в Африку. Він завірив молоду дружину, що, як тільки обживеться на новому місці, пришле їй виклик з точним описом, як добратися.
Його початок був вдалим. Бог благословив працю місіонера покаяннями, і він відправив своїй коханій запрошення. Але сталося непередбачене. Родичі тих, що покаялися повстали на місіонера і убили його. Новонавернені з глибокою скорботою і благоговінням поховали тіло мученика. У призначений час вони пішли зустрічати Йоганну. Коли вона запитала, чому немає її коханого, вони вимушені були повідати їй скорботну звістку.
Трохи заспокоївшись від важкої звістки, Йоганна попросила, щоб її відвели до горбка, де покоїться коханий. Там вона преклонила коліна і в глибокому упокорюванні ввірила своє життя великому Учителеві. На тому місці народився гімн, який сьогодні співається на різних мовах : “Візьми мене відтепер і попереду по життєвій долині, Господь, веди. Не міг би я стежкою Твоїй йти, але якщо Ти зі мною, я твердий в дорозі.”. Йоганна присвятила себе Господові і стала служити нещасним, які убили її чоловіка. Вона стала для них матір’ю.
Дивлячись на сестер, які залишилися самотніми внаслідок своєї вірності Богові, я не можу не захоплюватися їх подвигом і разом з апостолом Іоанном говорю: “Для мене немає більшої радості, як чути, що діти мої ходять в істині” (3 Івана. 4 .).
російський варіант: Author «Єрусалим»
Cm G Cm
Возьми меня отныне и впереди
Cm G Cm
По жизненной долине, Господь, веди!
Eb Bb G
Не мог бы я тропою Твоей идти,
Cm G Cm
Но если Ты со мною, я тверд в пути.
2 КУПЛЕТ:
Даруй Ты сердцу радость во всех скорбях;
Дай чувствовать мне сладость в Твоих словах;
Святую веры твердость в меня вдохни
И духа злую гордость Ты изгони.
3 КУПЛЕТ:
Когда же в смертном теле надежды нет,
Направь меня Ты к цели чрез тьму и свет.
Возьми меня отныне и впереди
По жизненной долине, Господь, веди!
Український варіант 2: 1973 ЗХП
1. Візьми мене, мій Спасе,
за руку Сам,
Й веди Ти шляхом чистим
в Твій вічний храм.
Бо кроку я не можу без Тебе йти,
Мене в дорозі, Боже,
підтримуй Ти.
2. Зміцни і душу, й тіло, щоб я в журбі
Знаходив завжди силу
в Однім Тобі.
Нехай я відпочину, о Боже мій,
До ніг Твоїх прилину
й знайду спокій.
3. Згасила зла темрява мої вогні,
Та світить Твоя слава
вночі мені.
О, Боже, ще сьогодні Ти руку дай
І виведи з безодні мене
в Твій рай.
Словацький варіант:
hudba: Friedrich Silcher
slová: Julie Katharina von Hausmann
preklad: Kristína Royová
261. „Sionské piesne“
1. Tak vezmi ruky moje a veď ma sám,
cez úzkosti a boje až k cieľu tam.
Sám neviem ako chodiť, ó, Pane môj;
Ty ráč mňa, prosím, vodiť, vždy pri mne stoj.
2. Stíš srdce slabé v šťastí a pomiluj;
keď klesá v bojoch, v strasti, Ty posiluj.
Pri nohách Tvojich, Pane, keď spočinie,
nech stane sa čo stane, už nezhynie.
3. Bárs necítim, ó Kriste, vždy Tvoju moc,
viem, že povedieš iste i mňa cez noc.
Tak vezmi ruky moje, a veď ma sám
v nádherné ríše Svoje, ku cieľu tam.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.