І знову, знову люті заметілі,
І знову шлях життєвий замело,
А як хотілося вже спокійно вірить,
Тихенько Бога славити свого.
Приспів:
Говорить Господь: «Народ Свій перевірю,
Святим вогнем все зайве Я відсію,
Золото чисте не згорить!
Чому ж ти плачеш?»
«Господи, Господи болить!»
Гілочку, яка дає плоди
Ісусе, знаю – чистиш Ти.
Чому ж, чому в життя приходять бурі,
Чому нас часом хвиля б’є міцна?
Без них ти, друже, воїном не був би,
Не зміг би ти трудитись для Христа.
Приспів.
І знову, знову люті заметілі,
І знову шлях життєвий замело.
Та посміхнутись я тепер зумію,
Я знаю волю Господа свого.
Приспів.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.